14 ЖОВТНЯ – ДЕНЬ КОЗАЦТВА

«..Козаки не мають нічого спільного з росіянами… Козаки є далеко гарніші, вищі, активніші, зручніші, вигадливіші й особливо далеко чесніші за росіян, менш звиклі до рабства. Вони щирі, відважні й говорять сміливіше“, – Шарль Франсуа Масон, друга половина XVII ст.

Козаччина — одна з героїчних і найславетніших сторінок багатовікової української історії. Понад двісті років — з середини XVI сг. і до останньої чверті XVIII сг. — козацтво було рушійною силою поступу України.

У далекому 1169 році син Юрія Долгорукова, засновника москви, Андрій Боголюбський напав на Київ та спустошив його… через декілька років кияни об‘єднавшись з галичанами  помстились та дали гідну відсіч у битві під Вишгородом. «Прийшли бо вони зарозумілими, а смиренними одійшли у доми свої» — повідомляє нас київський літопис тих часів. Через пів року після поразки під Вишгородом  Боголюбського власні бояри зарізали у його ж резиденції.

У 1514 році Московія загарбала Чернігівсько-Суздальську землю. Реванш на полі бою прийшов досить скоро.. У вересні 1514 сталась битва під Оршею, там наш князь Острозький завдав нищівної поразки московитам.

У 1610 році сталась перемога козацьких загонів битві біля Клушино, де 4 тис українських козаків знищили 35 тис армію московитів. Там і відбулося  найбільше приниження московитів, коли бояри скинули свого  царя Василя Шуйського і видали його козакам, які вивизли його у Варшаву, де московський цар був змушений падати в ноги правителю Речі Посполитої та визнавати його своїм сюзереном.

Найвідомішим успішним походом козаків на саму Москву є похід 1618 року на чолі з Петром Конашевичем Сагайдачним, який виборов наші етнічні землі — Чернігово-Сіверщину та Смоленщину.

Конотопська битва 1659 року — теж ще одна перемога українців над Московією. Так, той самий Конотоп у якому наші люди на почтаку війни руками танки зупиняли.

Вже у 17 ст.  Московія застосовувала всі прийоми гібридної війни:  пропаганда, підтримка внутрішньої опозиції, намагання розпалити громадянську війну, змусити гетьмана Виговського до покори. Проте, наш гетьман мав потужного союзника — Кримського хана Мехмеда IV Ґерая,
разом з яким вирушили у битву під Конотопом. В результаті всю московську кінноту знищили, а полонених кримські татари просто вирізали.

І так можна згадувати ще довго..

Проте, головне пам‘ятати, що тріумф перемог може відбутися тільки досвідом поразок! Біль, розпач та гнів, який вони приносять нам, ми маємо пережити та трансформувати це все у міць, силу та віру у Перемогу!

Перемогли тоді! Переможемо і зараз!

Слава Україні!