День пам’яті героїв Крут

На Аскольдовій могилі український цвіт –
По кривавій дорозі  Нам іти у світ…
П.Тичина

29 січня – День пам’яті героїв Крут. Молоді захисники Української Народної Республіки власною кров’ю вписали нову героїчну сторінку в історію українського визвольного руху.

29 січня 1918 року поблизу залізничної станції Крути, що розташована за 130 кілометрів на північний схід від Києва, 300 курсантів військової школи, студентів і гімназистів прийняли на полі нерівний бій із майже 5-тисячною російсько – більшовицькою армією Муравйова: «Наше бойове завдання – взяти Київ… Жаліти київських мешканців нема чого, вони терпіли гайдамаків – нехай знають нас і одержать відплату. Жодного жалю до них! Кров’ю заплатять вони нам. Якщо треба, то каменю на камені не залишимо».

Бій тривав лише п’ять годин. У полон було захоплено, закатовано і потім розстріляно 28 юнаків. Ціною свого життя юні герої зупинили наступ ворога на два дні. Затримавши ворога, українські війська дали змогу укласти мир між урядом Української Народної Республіки і державами Четвертого союзу. Перемовини закінчилися 9 лютого 1918 року підписанням Брестського мирного договору, за яким Четвертий союз визнав самостійну УНР суб’єктом міжнародних відносин та надав грошову позику та збройну допомогу в боротьбі з більшовиками.

У квітні 1918 року, завдяки підтримці німецьких та австро-угорських військ, українці звільнили від більшовиків майже всю Україну.

19 березня 1918 року пройшло урочисте перепоховання 18 загиблих під Крутами бійців Студентського куреня, тіла яких вдалося знайти на полі бою та ідентифікувати. Вшанувати подвиг захисників вийшов весь Київ.

Під час провезення тіл біля будинку Центральної Ради відбулось зняття із цього будинку російської символіки. Про це заявив Грушевський, перетворивши подію на своєрідний ритуал:  “Dulce et decorum est pro patria mori!” – Солодко і гарно вмерти за Вітчизну. От у цій хвилі, коли провозяться їх домовини перед Центральною Радою, де протягом року кувалась українська державність, з фронтону її будинку здирають російського орла, ганебний знак російської власті над Україною, символ неволі, в котрій вона прожила двісті шістдесят з верхом літ.  Видно, можливість його здерти не давалась даремно, видно, вона не могла пройти без жертв, її треба було купити кров’ю. І кров пролили ці молоді герої, котрих ми нині проводжаємо!”

Бій під Крутами став боєм за майбутнє України.

СЛАВА УКРАЇНІ!  ГЕРОЯМ СЛАВА!