СКАЗ:  ВИЛІКУВАТИ  НЕМОЖЛИВО,  АЛЕ  ПОПЕРЕДИТИ  МОЖНА

Що таке сказ?

Сказ —  гостре інфекційне захворювання тварин і людини, що характеризується розвитком своєрідного енцефаліту зі стрімким пошкодженням центральної нервової системи. У разі вчасного ненадання спеціальної медичної допомоги сказ може призвести до смерті потерпілої людини.

Інфекція передається людям і тваринам  — через слину, укуси або подряпини. Серед свійських тварин  людей найчастіше інфікують коти й собаки, а в дикій природі — лисиці та вовки. Особливу небезпеку становлять безпритульні тварини — зокрема, собаки.

Інкубаційний період сказу зазвичай триває 2–3 місяці. Але може розтягнутися  від одного  тижня до  одного  року —  залежно від місця проникнення вірусу сказу,  вірусного навантаження,  віку постраждалого (діти вразливіші за дорослих).

Цифри і факти

Небезпека сказу і смертельні наслідки цієї хвороби є загальносвітовою проблемою.  За даними експертів, щороку у світі   від сказу помирають 55000 чоловік.   В середньому — одна людина кожні 10 хвилин. В Україні в 2021 році   випадків сказу не реєстрували. У 2020 і у 2019 роках зареєстрували по одному випадку. Найвищий показник захворюваності на сказ зафіксовано у 2007 році — 7 випадків.  За даними ВООЗ, у 99% випадків захворювання та смерті людини від сказу джерелом збудника  є собаки та кішки. В Україні  в 50 %  випадків хвороба передавалася через котів. Близько 40% жертв сказу — діти віком до 15 років.

На Житомирщині наприкінці серпня трапився перший цього року в нашій державі смертельний випадок від сказу. Жертвою страшної хвороби стала 25-річна жінка – переселенка з запорізької області, яка з травня  мешкала на території Семенівської громади в Бердичівському районі.  В один з червневих днів жінка  відпочивала на ставку – саме тоді її вкусила за передпліччя бродяча собака. До лікарів потерпіла звернулася лише через два з половиною місяці – коли у неї виникли прояви хвороби: температура тіла 39 градусів, головний біль та  задишка. Дві доби медики з Бердичева у реанімації боролися за життя хворої – проте врятувати її не вдалося.  

Початкові симптоми сказу  

У людини інкубаційний період сказу, як правило, триває від 7 днів до 3 місяців, але може збільшуватися до 1-го  чи 3-х років, Початкові симптоми сказу — підвищення температури та біль, а також незвичні або незрозумілі відчуття поколювання, пощипування чи печіння у місці пошкодження. Після появи симптомів захворювання практично завжди закінчується летально. У процесі  поширення вірусу центральною нервовою системою розвивається прогресивне смертельне запалення головного і спинного мозку.

Що робити у разі укусу собаки?

• Негайно промити місце укусу милом. Мити треба досить інтенсивно протягом 10-15 хвилин. Глибокі рани рекомендується промивати струменем мильної води,  мийними засобами, дезінфектантами для обробки ран у хірургічній практиці або іншими засобами (70%-м спиртом або 5%-м розчином йоду), що нейтралізують вірус.
• Не потрібно припікати рани чи накладати шви.
• Після цього потрібно відразу ж звернутися до найближчого травмпункту — адже успіх вакцинопрофілактики сказу залежить від того, наскільки швидко людина  звернулися за допомогою до лікаря. Бажано повідомити лікаря у травмпункті наступну інформацію — опис тварини, її зовнішній вигляд та поведінка, наявність нашийника, обставини укусу.

Профілактика сказу

Для профілактики сказу необхідно:

• регулярно вакцинувати тварин;
• уникати контактів із потенційно небезпечними тваринами;
• дотримуватися правил утримання тварин.

Сказу можна повністю уникнути, якщо після укусу людина отримає необхідну медичну допомогу. Курс антирабічних щеплень призначають у разі ймовірного або наявного інфікування людини.  Таких щеплень має бути 5: у день звернення до лікаря (0-й день), а потім на 3-й, 7-й, 14-й і 28-й дні. Самовільно припиняти лікування чи порушувати режим — неприпустимо!

Антирабічна вакцина запобігає виникненню захворювання у 96–99% випадків.

Для планової профілактики сказу вакцинуватися можуть люди, які професійно пов’язані з ризиком інфікування сказом: спеціалісти ветеринарної медицини, працівники ветеринарних лабораторій, клінік, мисливці, лісники.

Відділ комунікації, організаційної та  інформаційно-роз’яснювальної роботи  ДУ «Житомирський обласний центр контролю та профілактики хвороб  МОЗ України».