21 лютого – Міжнародний День рідної мови

Яке прекрасне рідне слово!

                                                                                      Воно – не світ, а всі світи.

                                                                                                                     В.Сосюра

«Споконвіку було Слово» (Старий Завіт). Слово Боже… До нього прислухаємось, йому слідуємо… Словом звертаємось до Всевишнього з молитвою. За дітей та батьків. За мир на рідній землі…

Слово дано людині, щоб почути ближнього, зрозуміти біль та страждання, перепросити скривдженого, подякувати за допомогу та розуміння тому, хто розмовляє на «чужій» для тебе мові.

Слова «любов», «добро», «мати», «родина», «мир» звучать по різному, але мають силу єднання, порозуміння людей різних культур та релігій.

Рідна мова для сучасної людини стає «кодом нації». Зречення рідної мови чи навіть неповага до неї – є рівноцінним неповазі до батька й матері.

Міжнародний День рідної мови – подія, яку відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Міжнародний день рідної мови був проголошений Генеральною конференцією ЮНЕСКО 17 листопада 1999 року. Запроваджено його було з метою сприяння мовній і культурній різноманітності й багатомовності.

Дата для Дня рідної мови була вибрана на згадку про трагічні події, що сталися в Бангладеш 21 лютого 1952 року. Тоді від куль поліцейських загинули студенти, котрі вийшли на демонстрацію на захист своєї рідної мови бенгалі. Відтоді ця дата у Бангладеш стала днем полеглих за рідну мову, а весь світ відзначає День рідної мови. А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці.

Закон України про державну мову гарантує:

Наша рідна українська мова – це мова нашої історії та культури, мова мужнього і вільного народу. Століттями гнана і переслідувана все ж існувала. В піснях і думах, в казках і переказах, в прислів’ях і легендах…

Наша рідна українська мова – це символ протистояння російському окупанту вже не першу сотню років. “А на москалiв не вважайте, нехай вони собi пишуть по-своєму, а ми по-своєму. У ïх народ i слово, i у нас народ i слово. А чиє краще, нехай судять люди.”- писав Тарас Шевченко. Рідна наша мова – це мова ГІДНОСТІ та СВОБОДИ.