“Лінія дронів”
Проєкт “Лінія дронів” – ініціатива Президента України, що координується Командуванням Сухопутних військ, Державною прикордонною службою, Міністерством оборони України та Міністерством цифрової трансформації.

1 ОШБ ім.Дмитра Коцюбайла “Да Вінчі”
Засідання виконавчого комітету Андрушівської міської ради

21 березня 2025 року відбулося чергове засідання виконавчого комітету Андрушівської міської ради.
В роботі засідання взяли участь 26 членів виконкому.
Були розглянуті всі питання порядку денного. Традиційно розглядалися питання, які стосувалися проведення робіт з благоустрою міста, соціальної сфери, цивільного захисту, комунальної власності тощо.

З усіх питань прийняті відповідні рішення, з якими можна ознайомитись на офіційному сайті Андрушівської міської ради.
Удосконалення бюджетування в інтересах дітей в громадах


20 березня 2025 року відбулася онлайн брейнстормінгова сесія щодо формування плану технічної підтримки на 2025-2026 роки для Андрушівської міської територіальної громади.
Зустріч проводилася Інститутом бюджету та соціально-економічних досліджень (ІБСЕД) за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ). Учасниками від громади були керівництво та представники структурних підрозділів міської ради.
Основною метою онлайн сесії було сформувати план технічної підтримки на 2025-2026 роки для Андрушівської міської територіальної громади в рамках Проєкту «Удосконалення бюджетування в інтересах дітей в громадах». Проєкт імплементується ЮНІСЕФ у партнерстві з ІБСЕД та фінансується урядом Німеччини через KFW в рамках проєкту «Інтегровані соціальні послуги для постраждалих від конфлікту дітей та їх сімей у Західній та Центральній Україні».
Вода – колиска життя
Водопровід с.Нехворощ

У 2024 році був введений в експлуатацію підвідний водопровід с.Нехворощ.
На початковому етапі до нього були підключені: адміністративне приміщення старостату, ФАП с.Нехворощ, Нехворощанський ліцей.
Так, як вода потрібна кожному громадянину, небайдужі жителі створили кооператив, закупили необхідні матеріали, труби, запірну арматуру та почали роботи по укладенню труби. Посильну допомогу у копанні траншей надало ПСП Агрофірма «Світанок» ( керівник Засуха Тетяна Володимирівна).
15.03.2025 року майже 80 абонентів підключилися до водопроводу. Головними ініціаторами продовження підключення водопроводу стали Андрушівська міська рада та старостат.
Староста Нехворощанського старостинського округу Анатолій ЗАКАБУЛА
Збір інвестиційних пропозицій

З метою створення сприятливих умов залучення в громаду інвестицій та стимулювання економічного розвитку ми збираємо та актуалізуємо інформацію стосовно потенційних інвестиційних об’єктів в громаді станом на 2025 рік.
Якщо Ви маєте у власності виробничі приміщення, об’єкти нерухомості, вільні земельні ділянки, які могли б бути цікавими потенційному інвестору і готові їх продати або здати в оренду – повідомляйте відділ економічного розвитку та інвестицій Андрушівської міської ради andr_econom@ukr.net тел.+38(067)15-60-190.
Начальник відділу економічного розвитку та інвестицій Михайло ЛЯШУК
Методичні рекомендації, щодо проведення заходів при підозрі отруєння бджіл пестицидами
З метою впорядкування та узгодження дій при підозрі отруєння бджіл, під час проведення обробітків сільськогосподарських угідь пестицидами, Головне управління Держпродспоживслужби в Житомирській області рекомендує проводити наступні заходи:
- При зверненні власника пасіки з обґрунтованою заявою, щодо підозри на отруєння бджіл пестицидами ГУ Держпродспоживслужби в Житомирській області звертається до органів місцевого самоврядування(сільські, селищні, міські ради, об’єднані територіальні громади, та ін..) з пропозицією щодо створення комісії по засвідченню факту загибелі бджіл, обстеження території та проведення відбору зразків. Склад комісії формується з представників: сільської ради (об’єднаної територіальної громади), ГУ Держпродспоживслужби в Житомирській області, департаменту агропромислового розвитку, депутатів (сільських, селищних, міських рад), власника пасіки, користувача (-ів) сільськогосподарських угідь, що знаходяться на відстані до 10 км від пасіки.
- В максимально короткі строки (до 2-х днів), комісія обстежує пасіку з метою засвідчення факту загибелі бджіл та проводить комісійний відбір зразків:
- бджіл, які загинули та шматочок стільника (15см х 15 см) з свіжо принесеним нектаром, квітковим пилком та медом. У кожний відібраний зразок вкладають листок з написом часу та дати відбору, засвідчені підписами членів комісії та направляють на проведення дослідження.
- рослин з поля обробленого пестицидами. Зразки рослин відбирають по діагоналі поля в 7-10 точках з однаковою відстанню між ними, вкладаючи листок з написом часу та дати відбору, засвідчені підписами членів комісії.
- За результатами проведеної роботи, члени комісії складають акт та оформляють супровідні документи на відібрані зразки (підмор, продукти бджільництва, рослини і ін.).
- Зразки відібраних проб підмору бджіл та продуктів бджільництва разом із супровідними документами для дослідження направляють в Українську лабораторію якості і безпеки продукції АПК НУБІП та/або акредитовані лабораторії Держпродспоживслужби за місцем розташування.
- Зразки відібраних рослин разом із супровідними документами, власник пасіки направляє у токсикологічну лабораторію (Українська лабораторія якості і безпеки продукції АПК НУБІП та ін.).
- У випадку підтвердження загибелі бджіл від отруєння пестицидами, власник пасіки із відповідними підтверджуючими документами може звернутися до суду у встановленому законодавством порядку. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про бджільництво, відшкодовується в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Що повинен знати фермер, застосовуючи засоби захисту рослин?
- за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це власників пасіки, яких знаходяться на відстані до 10 км від оброблювальних площ;
- повідомляти дату обробки, територію і культури, що будуть оброблятися, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату, і вказівку щодо часу ізоляції бджіл;
- обробки проводити у період відсутності льоту бджіл у ранкові або вечірні години;
- обробки проводити в фазу бутонізації до цвітіння медоносних культур;
- при авіаційному методі застосування пестицидів і агрохімікатів сповістити про необхідність вивозу пасік до іншого місця медозбору на відстань понад 5 км від місця проведення авіаційних обробок на період до 5 діб. Не застосовувати авіаційні обробки пестицидами усіх груп токсичності з метою боротьби з шкідниками і хворобами сільськогосподарських культур та інших угідь, що розташовані ближче 5 км від місць постійного перебування медоносних пасік;
- допускати до робіт, пов’язаних із транспортуванням, зберіганням, застосуванням засобів захисту рослин лише осіб, які пройшли спеціальну підготовку та мають на те відповідне посвідчення і допуск;
- застосовувати у сільському та лісовому господарстві, на присадибних ділянках тільки ті пестициди і агрохімікати, що пройшли державну реєстрацію і включені в «Перелік препаратів, дозволених до використання в Україні» та Доповнення до нього;
- додержуватися регламентів зберігання, транспортування та застосування пестицидів;
- всі проведені хімічні обробки фіксувати в журналі обліку застосування.
Що повинен знати пасічник?
Пасіки розміщують у благополучній щодо заразних хвороб бджіл місцевості, у сухих, освітлених сонцем, захищених від вітрів місцях, на відстані не ближче 500 м. від шосейних доріг і залізниць, пилорам, високовольтних ліній електропередач, не менше 1 км від тваринницьких і птахівницьких будівель. Відведення земельних ділянок для розміщення такої пасіки необхідно погоджувати з органами державного управління з питань ветеринарної медицини і місцевими органами влади.
При розміщенні пасіки на присадибній ділянці (подвірї) огорожа повинна бути заввишки не менше 2,5 м для підвищення рівня льоту бджіл. Пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах один раз на рік заснування пасіки.
Власник пасіки зобов’язаний поставити пасіку на облік у сільській раді за місцем постійного розташування пасіки, а у випадку кочівлі – у сільській раді, на території якої прибули на кочівлю.
Реєстрація пасік в районному (міському) управлінні Держпродспоживслужби проводиться на підставі заяви фізичної чи юридичної особи незалежно від форми власності. У заяві про реєстрацію пасіки зазначаються назва та адреса заявника, кількість бджолосімей. Під час реєстрації пасік проводиться їх обстеження районними (міськими) управліннями Держпродспоживслужби. Відповідне управління повинне видати в 30денний термін заявнику ветеринарно-санітарний паспорт пасіки, що засвідчує факт її реєстрації. При зміні назви чи адреси пасіки її власник повинен проінформувати про це районне (міське) управління Держпродспоживслужби протягом 10 днів.
Для перевезення бджолосімей на медозбір та запилення сільськогосподарських культур по території адміністративного району або за межі області, власнику пасіки необхідно отримати в районному (міському) управлінні Держпродспоживслужби, ветеринарне свідоцтво за формою № 1. До перевезення на медозбір бджолосімей підлягають на місці клінічному дослідженню, профілактично-лікувальним обробкам з одночасн6им лабораторним дослідженням матеріалу з пасік, а у вулики – дезінфекції і дезакаризації. Ці роботи мають бути завершені за 5 днів до відправлення.
Після прибуття в район медозбору для запилення, бджоляр зобов’язаний пред’явити в управління Держпродспоживслужби району чи міста ветеринарне свідоцтво і ветеринарно-санітарний паспорт пасіки.
При отриманні повідомлення про проведення хімічних обробок сільськогосподарських угідь або присадибних ділянок на території сільської ради, де розміщена пасіка або в суміжних господарствах, власник пасіки зобов’язаний ізолювати бджіл у вуликах або вивезти пасіку в безпечне місце на термін, передбачений обмеженнями при застосуванні конкретних пестицидів. А у випадку авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів вивезти пасіку до іншого місця медозбору на відстань понад 5 км від місць проведення авіаційних обробок на період до 5 діб.
Основи проведення щорічної весняної кампанії протиепізоотичних заходів на пасіках
Щороку на сайті Головного управлінням Держпродспоживслужби в Житомирській області а також інтернет ресурсах об’єднаних територіальних громад та райдержадміністрацій розміщується графік проведення щорічної весняної кампанії протиепізоотичних заходів на пасіках в області, де зазначено часові межі та вказано контактних осіб для узгодження точної дати огляду пасіки.
Разом із тим інформуємо, щорічний весняний облік пасік здійснюються до 15 травня поточного року, результати обліку та здійсненні ветеринарно-санітарні заходи вносяться в додаток до паспорта пасіки посадовою особою територіального органу компетентного органу, на разі це територіальні відділи Житомирської обласної Державної лікарні ветеринарної медицини, які здійснюють ветеринарне обслуговування відповідних територій.
Відповідно до Програм визначення ветеринарно-санітарного статусу територій щодо хвороб бджіл, планові протиепізоотичні заходи у 2025 році будуть здійснюватися на 300 зареєстрованих, паспортизованих пасіках Житомирської області.
В ході даного заходу ветеринарними спеціалістами буде проводитися клінічний огляд бджолосімей з метою виключення або встановлення підозри на інфекційні, паразитарні хвороби а також відбір зразків у кількості 10% від загальної кількості бджолосімей для проведення лабораторних моніторингових досліджень на хвороби бджіл.
Відбір зразків а також проведення лабораторних досліджень в рамках виконання Плану протиепізоотичних заходів проводиться безоплатно за рахунок коштів державного бюджету.
При проведенні клінічного огляду власник пасіки сплачує кошти лише за ту кількість бджолосімей, яка була фактично оглянута ветеринарним спеціалістами Держпродспоживслужби.
Рекомендована кількість бджолиних сімей що підлягає клінічному огляду на пасіці становить 10% від загальної кількості.
Якщо зареєстрована та паспортизована пасіка не увійшла до числа пасік де будуть відбиратися зразки для подальшого проведення планових лабораторних досліджень на хвороби бджіл, у такому випадку проводиться лише клінічний огляд бджолиних сімей, результати огляду вносяться в додаток до паспорта а також робиться відмітка про те що, пасіка знаходиться на території благополучній щодо хвороб бджіл (враховуються результати досліджень тих пасік, що увійшли до плану моніторингу).
Інформацію проте чи входить Ваша пасіка до числа пасік де будуть відбиратися зразки в рамках виконанням плану протиепізоотичних заходів, можна отримати у відповідальної особи (контакти вказані у графіку проведення весняної кампанії).
Порядок реєстрації пасіки та видачі ветеринарно-санітарного пасіки
І. – Реєстрація пасіки в органах місцевого самоврядування
Відповідно до ч. 3 ст.13 Закону України «Про бджільництво»
Пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах, ОТГ. Реєстрація пасіки здійснюється після видачі ветеринарно-санітарного паспорта пасіки (далі – паспорт пасіки) територіальним органом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
– для реєстрації пасіки власник звертається із відповідною заявою (зразок 1) до відповідного органу місцевого самоврядування.
ІІ. – Отримання ветеринарно-санітарного паспорта пасіки
Відповідно до ч. 1 ст.13 Закону України «Про бджільництво», з метою обліку пасік та здійснення лікувально-профілактичних заходів, на кожну пасіку видається ветеринарно-санітарний паспорт.
1. На даному етапі пасічник повинен звернутися до територіального управління Головного управління Держпродспоживслужби із відповідною заявою (зразок 2).
Видача паспорта пасіки здійснюється в день звернення.
До заяви додається заповнений та підписаний власником пасіки або уповноваженою ним особою паспорт пасіки.
Після отримання територіальним органом компетентного органу в письмовій або електронній формі заяви про видачу паспорта пасіки та заповненого паспорта пасіки посадова особа територіального органу компетентного органу вносить інформацію до Реєстру паспортів пасік та здійснює видачу паспорта.
У разі припинення діяльності пасіки власник пасіки або уповноважена ним особа протягом десяти календарних днів письмово інформує про це територіальний орган компетентного органу, що здійснював видачу паспорта пасіки.
Територіальний орган компетентного органу протягом п’яти календарних днів у Реєстрі паспортів пасік змінює статус пасіки із зареєстрованої на ліквідовану.
Паспорт пред’являється при продажу і обміні воскосировини, купівлі вощини і є підставою для видачі ветеринарних свідоцтв при вивезенні (продажу) бджіл і продуктів бджільництва.
ІІІ. Проведення ветеринарно-санітарних заходів
1. З метою заповнення Додатку до ветеринарно-санітарного паспорта пасіки зокрема внесення даних про стан здоров’я бджіл, стан їх розвитку, внесення відміток за результатами ветеринарно-санітарних заходів та інше бджоляр звертається до обласної державної лікарні ветеринарної медицини або її структурних підрозділів (територіальні відділи, дільничні лікарні)
Ветеринарним спеціалістом структурних підрозділів обласної державної лікарні ветеринарної медицини проводиться клінічний огляд 100% бджолосімей на пасіці (в разі коли захід проводиться на пасіці вперше).
Проводить відбір та пакування біологічних матеріалів від 10% бджолосімей для здійснення лабораторних досліджень, складає супровідні документи для направлення на дослідження до регіональної лабораторії Держпродспоживслужби або її структурних підрозділів, складає акт обстеження пасіки.
Власнику пасіки надається платіжний документ для сплати за надані послуги такі як:
– клінічний огляд 100% бджолосімей на пасіці – вартість огляду становить;
Якщо на пасіці від:
- 1 до 10 бджолосімей – 62,4 грн;
- 11 до 20 бджолосімей – 750,38 грн.;
- 21 – 50 бджолосімей – 917,1;
- 51-100 бджолосімей – 1050,5 грн.
– Послуги спеціаліста ветеринарної медицини – 4,46 грн. за 1 хв.
Дані кошти сплачуються на рахунок обласної державної лікарні ветеринарної медицини.
2. Біологічні матеріали направляються для проведення лабораторних досліджень до Житомирської регіональної лабораторії Держпродспоживслужби або її структурних підрозділів на наступні захворювання:
Паразитологічні дослідження
- Вароатоз – вартість 1 дослідження – 32,7 грн.
- Нозематоз – вартість 1 дослідження – 28,5 грн.
- Акарапідоз – вартість 1 дослідження – 28,5 грн.
Бактеріологічні дослідження
- Американський гнилець – вартість 1 дослідження – 305,9грн.
- Європейський гнилець – вартість 1 дослідження – 305,9 грн
Дані кошти сплачуються на рахунок регіональної лабораторії Держпродспоживслужби.
Розміри плати за послуги встановлені відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 96 від 13.02.2013 (у редакції наказу від 25.02.2021 року № 395)
3.В подальшому при здійсненні будь-яких профілактичних заходів на пасіці або при відборі проб для лабораторних досліджень береться плата лише за клінічний огляд від 10 % бджолосімей пасіки.
В разі наявності ветеринарно-санітарного паспорта пасіки можливо за кошти державного бюджету щорічно здійснювати планові лабораторні дослідження на наступні хвороби бджіл: Американський гнилець, Європейський гнилець, Нозематоз, Акарапідоз, Варооз (Варроатоз).
Для цього пасічнику до 15 числа травня місяця необхідно звернутися до обласної державної лікарні ветеринарної медицини або її структурних підрозділів (територіальні відділи, дільничні лікарні, дільниці) ) щоб необхідні лабораторні дослідження бджіл були включені до плану протиепізоотичних заходів на наступний рік.
4. Щорічний весняний облік пасік здійснюються до 15 травня поточного року, результати обліку та здійсненні ветеринарно-санітарні заходи вносяться в додаток до паспорта пасіки посадовою особою територіального органу компетентного органу (Територіальні установи Держпродспоживслужби) котрі засвідчують її ветеринарно-санітарний стан.
ІV. Державна реєстрація потужності
Відповідно до Порядку отримання дотацій з державного бюджету за утримання бджолосімей та з метою підвищення рівня простежуванності потужностей, що використовуються для виробництва та/або зберігання харчових продуктів тваринного походження від пасічників додатково вимагається державна реєстрація потужності.
Для проведення реєстрації власник пасіки звертається до районного/міського управління Головного управління Держпродспоживслужби із відповідною заявою (зразок 3). За необхідності державним ветеринарним інспектором Держпродспоживслужби проводиться позапланова перевірка пасіки та строком в 14 денний термін видається письмове повідомлення про реєстрацію із зазначенням реєстраційного номеру в Державному реєстрі потужностей операторів ринку.
Державна реєстрація – БЕЗКОШТОВНО.
Крім того наголошуємо, що відповідно до п. 8 ст. 20 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» операторам ринку забороняється здійснювати обіг харчових продуктів, отриманих з потужностей, що не пройшли державної реєстрації або не отримали експлуатаційного дозволу відповідно до цього Закону, та/або використовувати такі харчові продукти у виробництві інших харчових продуктів.