«Боже великий, єдиний, нам Україну храни»

Чотири роки тому, 24 лютого 2022 року, наше життя розкололося на «до» та «після». Ранок, що почався з вибухів і сирен, став початком великого випробування для кожного українця. Проте саме цей день став і точкою відліку нашої небаченої єдності. Згідно з Постановою Верховної Ради України, відтепер 24 лютого ми відзначаємо Національний день молитви — час, коли вся країна в єдиному пориві звертається до Бога за захист, мир та перемогу.

В Андрушівці цей день відзначили тематичним заходом «Боже великий, єдиний, нам Україну храни». У залі Будинку культури зібралися родини загиблих Героїв, ветерани, волонтери та небайдужі містяни. Хвилиною мовчання та спільним богослужінням присутні вшанували пам’ять тих, хто віддав життя за свободу, та помолилися за здоров’я захисників, які сьогодні тримають фронт.

Зі словами підтримки та вдячності до громади звернулася міський голова Галина Білецька:

«Сьогодні, ми зібралися тут не лише для вшанування пам’яті, а й для зміцнення нашого духу. 24 лютого назавжди залишиться датою, що змінила кожного з нас. Безумовно, наш біль за втраченими синами та доньками не вщухає, проте саме в молитві та єдності ми знаходимо силу йти далі.

Я хочу низько вклонитися матерям та дружинам наших Героїв — ваша витримка є прикладом для всієї країни. Ми безмежно вдячні нашим воїнам-землякам, які, повертаються з полону, і продовжуємо молитися за тих, на чию звістку ще чекаємо.

Зараз як ніколи важливо пам’ятати: молитва — це також зброя. Вона об’єднує тил і фронт, вона дає надію там, де важко. Отже, будьмо гідними подвигу наших захисників, працюймо заради перемоги та бережімо Україну в своїх серцях».

Для присутніх було розгорнуто тематичну виставку та проведено презентацію Ветеранського простору. Ця локація стала місцем теплих зустрічей та підтримки, де родини військовослужбовців та ветерани могли поспілкуватися, отримати інформацію та відчути, що громада стоїть пліч-о-пліч із ними.

Особливого емоційного забарвлення заходу додали виступи вихованців Школи мистецтв. Наприкінці зустрічі діти передали ветеранам символічні серця, як знак вдячності та обіцянку берегти вільну Україну.

Ми вистояли тоді — переможемо й тепер. Слава Україні!