Тестова версія!
Увага! Веб-сайт працює в тестовому режимі. Деякі файли можуть бути тимчасово недоступні. Дана сторінка є неточною копією текстового документу рішення з можливими змінами форматування. Для перегляду точної копії, звертайтесь до оригіналу файлу, доступного для завантаження.

Андрушівська міська рада

(веб-сайт в розробці)

03 Жовтень 2023

Інформаційне повідомлення про проведення громадського обговорення щодо перейменування вулиці та провулку 8 Березня на вулицю та провулок Леся Курбаса, та перейменування вулиці Гагаріна на вулицю Левка Лук’яненка що в місті Андрушівка

Організатор громадського обговорення – Андрушівська міська рада.

Пропонується перейменування вулиці та провулку 8 Березня на вулицю та провулок Леся Курбаса, що в місті Андрушівка Бердичівського району Житомирської області.

Пропозиція щодо перейменування вулиці внесена Українським інститутом національної пам’яті.

Зауваження та пропозиції подаються протягом 30 календарних днів з моменту оприлюднення цього повідомлення на поштову адресу: 13400,
пл. Т.Г.Шевченка, 1, м. Андрушівка, Бердичівський район, Житомирська область
або на електронну пошту міської ради: mis_rada@meta.ua , або за телефоном: (04136) 9 49 04.

Рейтингове електронне голосування заплановано провести з використанням офіційного веб-сайту міської ради в строк до 12 грудня 2023 року.

Консультації з питання, що винесено на громадське обговорення можна отримати в Андрушівській міській раді – поштова адреса: 13400,
пл. Т.Г.Шевченка, 1, м. Андрушівка, Бердичівський район, Житомирська область; електронна пошта: mis_rada@meta.ua ;  телефон: (04136) 94904.

Уповноважений виконавчий орган з проведення громадського обговорення є відділ комунальної власності містобудування та архітектури.

Результати громадського обговорення будуть оприлюдненні на офіційному сайті Андрушівської міської ради за посиланням: http://andrushivka.info/ на протязі 3 робочих днів після проведення рейтингового електронного голосування.

Пропозиції (зауваження) учасників громадського обговорення подаються у письмовій чи усній формі, надсилаються електронною поштою із зазначенням прізвища, імені, по батькові та адреси особи, яка їх подає, у строк, передбачений в інформаційному повідомленні про проведення громадського обговорення.

Юридичні особи подають пропозиції (зауваження) у письмовій чи електронній формі із зазначенням їх найменування та місцезнаходження.

Про зміну назви вулиці та провулку 8 Березня в м. Андрушівка.

8 березня – Міжнародний день боротьби за права жінок. Уперше відзначався 28 лютого 1909 в США з ініціативи Соціалістичної партії Америки як «Національний день жінки». Наступного року, натхненні американським прикладом, учасниці Другої міжнародної соціалістичної жіночої конференції в Копенгагені вирішили щороку за зразком Міжнародного дня праці відзначати «День жінок», присвячений передусім боротьбі за здобуття жінками виборчих прав. 19 березня 1911 року в Австро-Угорщині, Данії, Німеччині й Швейцарії уперше відбувся Міжнародний жіночий день, який протягом наступних кількох років відзначався в різні дні наприкінці лютого чи на початку березня. З початку 1920-х років у Радянському Союзі затвердилась дата 8 березня, оскільки саме в цей день 1917 року з демонстрації робітниць почалась Лютнева революція. Відтоді день відзначався переважно в країнах колишнього «радянського блоку».

З огляду на заангажованість цього свята комуністичною пропагандою, Український інститут національної пам’яті підтримує перейменування вулиці названої на честь 8 Березня.

Назва вулиці та провулку 8 Березня пропонується присвоїти з метою вшанування пам’яті Леся Курбаса.

Лесь Ку́рбас (повне ім’я — Олександр-Зенон Степанович Курбас) народився 25 лютого 1887, Самбір, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина — 3 листопада 1937, Сандармох, Карельська АРСР, РРФСР, СРСР) — український режисер, актор, теоретик театру, драматург, публіцист, перекладач. Представник розстріляного відродження. Засновник театру «Березіль». Жертва сталінських репресій.

Перейменування в місті Андрушівка вулиці Гагаріна необхідне для мінімізації впливу радянсько-російських наративів на світогляд українців, встановлення історичної справедливості та відновлення української історично-національної топоніміки, Український інститут національної пам’яті радить прибрати з публічного простору назви пов’язані з іменами діячів, які не є уродженцями України і при цьому є об’єктами надмірної міфологізації та інструментами імперської та тоталітарної пропагандою.

Експертною радою Міністерства культури та інформаційної політики України у 2022 році визначено десять найбільш поширених «російських» урбанонімів, які рекомендуються до перейменування у першу чергу, серед яких на першому місці назви на честь Юрія Гагаріна.

Назва вулиці Гагаріна в місті Андрушівка пропонується присвоїти з метою вшанування пам’яті Левка Лук’яненка.

Левко́ Григо́рович Лук’я́ненко (24 серпня 1928, село Хрипівка, Городнянського району, Чернігівська округа, Українська СРР, СРСР — 7 липня 2018, Київ, Україна) — український політичний та громадський діяч, дипломат, письменник, юрист та радянський дисидент, учасник національного визвольного руху. Борець за незалежність України у XX сторіччі. Співзасновник та активний член Української Гельсінської Групи, голова Української Гельсінської Спілки, одним з організаторів Української робітничо-селянської спілки. Засновник та перший голова Української республіканської партії. Народний депутат України I—II, IV—V скликань. Кандидат в Президенти України на виборах 1991 року (3 місце, 1 432 556 голосів або 4,49 %) Герой України (2005). Співавтор Декларації про державний суверенітет України, автор Акту проголошення незалежності України. Голова Української асоціації дослідників голодоморів в Україні (1998). Почесний доктор права Альбертського університету, Канада (1993). Лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка 2016 року. Кавалер ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня, кавалер ордена Свободи (2016).

За переконання про від’єднання України від Радянського Союзу та її незалежність, був відправлений до камери смертників, як «небезпечний рецидивіст» та засуджений до найвищої міри покарання — розстрілу. Пізніше розстріл був замінений на 15 років позбавлення волі. Політичний в’язень СРСР. Був двічі ув’язнений (1961—1976, 1977—1988). Сумарно провів 25 років у тюрмі і на засланні.