Тестова версія!
Увага! Веб-сайт працює в тестовому режимі. Деякі файли можуть бути тимчасово недоступні. Дана сторінка є неточною копією текстового документу рішення з можливими змінами форматування. Для перегляду точної копії, звертайтесь до оригіналу файлу, доступного для завантаження.

Андрушівська міська рада

(веб-сайт в розробці)

28 Грудень 2022

79-РІЧНИЦЯ ВИЗВОЛЕННЯ АНДРУШІВЩИНИ ВІД НАЦИСТСЬКИХ ОКУПАНТІВ

Переможна битва за Україну, яка тривала довгих 22 місяці, стала вирішальною у розгромі військ гітлерівської Німеччини і її союзників. Ця сторінка історії України ніколи не зітреться з пам’яті українського народу.

Сьогодні, 28 грудня 2022 року, в м.Андрушівка на Алеї Слави громадкістю міста відбулося покладання квітів  з нагоди Дня визволення Андрушівщини від німецько-фашистських загарбників. Присутні вшанували хвилиною мовчання загиблих в роки  Другої світової війни.

«25 грудня успішно діяла 45-а гвардійська танкова бригада. Вона оволоділа населеними пунктами Яроповичі, Троянки. Оцінивши обстановку, командування корпусу вибрало найбільш вигідний напрямок для дальшого наступу. Ми вирішили вести його на Волицю, а звідти на Андрушівку. Оволодівши нею, це дозволило б потім вийти у район Бердичева та Козятина.
Зранку 26 грудня 44-а гвардійська танкова бригада продовжувала наступ в напрямку Зарубинці, Лісівка, Андрушівка, Забара. Розвиваючи стрімкий наступ і переслідуючи ворога, бригада успішно визволила Зарубинці, Лісівку, а в другій половині дня захопила мости й греблю на східній околиці Андрушівки. Мости були заміновані ворогом, але зірвати їх він не встиг. Під час захоплення сапери ворога були знищені і мости розміновані.

В 19 годин 26 грудня 1943 року 44-а гвардійська танкова бригада увійшла в Андрушівку. Нацисти боялись попасти в оточення й повного знищення, тому райцентр залишили без бою. Після визволення Андрушівки 44-й гвардійській танковій бригаді було наказано зайняти оборону на рубежі Забара – Нехворощ і Антопіль — Боярка із завданням прикрити правий фланг першої танкової армії від ударів противника із заходу. Головні сили корпусу наносили удари в напрямку населених пунктів Міньківці, Халаїмгородок (Городківка), Глухівці, що розташовані на підступах до Козятина».

(Зі спогадів А. Л. ГЕТМАН, колишнього командира 11-го гвардійського танкового Прикарпатсько-Берлінського, Червонопрапорного і ордена Суворова корпусу Герой Радянського Союзу генерал армії.
С. X. ЗУБОВА, колишнього начальника відділу штабу корпусу, відповідального секретаря ради ветеранів гвардії підполковника у відставці).

Гірко визнавати, але українцям знову довелося стати на захист України, її свободи та територіальної цілісності, від посягань сусідньої держави. Сучасні захисники України виявились гідними слави своїх дідів і прадідів, а тому сьогодні ми пишаємось героїзмом, силою духу та мужністю наших захисників та захисниць. 

СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!